Мітки: Литература

Літературна програма. Дискусія «Літературний образ України майбутнього»

У сучасній українській літературі практично немає творів, у яких зображене майбутнє нашої країни. Твори або про «сиву давнину», або про «буремне сьогодення». Чи потрібні нам образи України у майбутньому, чи є на це запит у суспільстві? Чи може країна, у якій не пишуть про майбутнє, мати його?

 

maria galina Владимир Аренев-250рх

oleg silin Prasolov

Кінопрограма. Презентація фільму "Казка старого мельника"

Як дитині доступно пояснити що таке добро і зло? Фільм-казка – найкращий спосіб донести складні поняття у простій і водночас цікавій формі. В основі «Казки старого мельника» – боротьба головних героїв Христини та Миколки з силами зла – песиголовцями та повітрулями. Любов до сім’ї, вибір життєвого шляху, взаємодопомога та співчуття, мужність та наполегливість – іноді перегляд казки має більший вплив на свідомість дитини, ніж настанови педагогів.
Режисер: Олександр Ітигілов, Актори: Остап Ступка, Ірма Витовська, Анна Кошмал, Валентин Томусяк, Ада Роговцева, Володимир Горянський, Наталія Сумська, Євген Нищук, Анатолій Хостікоєв.

oleksandr itygilov

Літературна програма. Дискусія «Національна фантастика»

Що робить фантастику національною? Відсилки до географічних чи етнографічних особливостей, герой, що діє тут і зараз, чи щось інше? Які сюжети і мотиви можуть народитися лише в певному середовищі, а які є загальносвітовими? Так, що робить Сапковського саме польським фантастом і чому він не міг би стати тим ким став, народись він де інде. Чи зміг би? Що цікавіше: ескімос, який пише про види снігу, чи ескімос, який пише про зебр, та наскільки національна фантастика може конвертуватися у світову.
У дискусії беруть участь:
Володимир Арєнєв — письменник, критик, модератор заходу.
Сергій Легеза — письменник, експерт з польської фантастики.
Ігор Ревва — письменник з Азербайджану
Олег Сілін — письменник, що веде для ЛО «Зоряна фортеця» огляд фантастики, яка створюється в Україні.
Нік Средін — письменник, дослідник фантастики Білорусі
Олексій Шеін — письменник з Білорусі, громадський діяч

 

Legeza Igor Revvaoleg silin

nik sredin Алексей Шеин-250px

Літературна програма. Майстер-клас за підсумками конкурсу оповідань «Зоряна фортеця: Незнані береги»

З 1 по 26 вересня проходив черговий конкурс фантастичного оповідання українською мовою «Зоряна фортеця» на тему «Незнані береги». П’ять авторів були запрошені на майстер-клас, де вони зможуть ще раз обговорити оповідання один з одним та вислухати думку щодо їхніх творів від майстрів — Дари Корній і Тали Владмирової.

Дара Корний

tala vladmirova

Літературна програма. Дискусія «Прихована українська фантастика»

Так склалося, що в Україні не існує фантастики. Тобто, насправді вона існує, але має безліч інших імен: фентезі, містика, химерна проза, притча з елементами понадреальності. Чомусь назвати фантастику — «фантастикою» стає великою проблемою, якщо мова йде про твір вітчизняного автора, а не про переклад. Видавці уникають цього маркування. Рецензенти вигадують нові й нові йменування. Бібліографи намагаються каталогізувати фантастику — і збиваються з ніг у її пошуках серед розмаїття формулювань.
Чому так відбувається і чи можна – та й чи треба щось змінювати поговорять учасники дискусії: завідувач редакції художньої літератури видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля» Галина Сологуб, редактор проекту «Читомо» Оксана Хмельовська, письменниця, журналістка Наталія Дев’ятко. Модеруватиме дискусію письменниця Маріанна Малина.

Halyna Sologub

Khmelyovska-250px

Наталья-Девятко

Літературна програма. Презентація видання перекладів Орвелла «1984» і «Колгосп тварин»

«Колгосп тварин» був написаний у 1944 році і мав на меті показати західному суспільству справжнє обличчя Радянського Союзу, який, прикриваючись облудною пропагандою і ніби-то соціалістичними ідеями, насправді здійснював репресії над мільйонами власних громадян, водночас прагнучи увесь зовнішній світ перетворити на один великий концтабір за власними лекалами (з англійської переклав Юрій Шевчук).
«1984» – один з найголовніших і вже точно найважливіший роман минулого сторіччя. Важко пригадати якийсь інший літературний твір, який би без зайвої манірності, настільки ж чітко, правдиво і жорстко поставив перед загалом таку ж важливу проблематику. А саме: що таке влада? Яка її природа? Куди прямує сучасне суспільство? Що таке справжня смерть, і яка саме смерть є справжньою – фізична смерть індивіда, а чи смерть його внутрішнього єства, при збереженні фізичного тіла? Що таке свобода, і як вона співвідноситься з владою? Чи можливий прояв свободи, нехай у вигляді можливості мати свої приховані, вільні від примусу думки, в умовах абсолютної тоталітарної влади? (Переклад з англійської Віктора Шовкуна).
Про ці твори Орвелла та про антиутопії загалом з глядачами поговорить літературознавець Олеся Стужук.

kolgosp

1984

Літературна програма. Анонсування видання збірки оповідань Говарда Ф. Лавкрафта

Під час фестивалю відбудеться анонсування видання збірки оповідань Говарда Ф. Лавкрафта. Видання презентують перекладачі Катерина Дудка та Остап Українець, вихід книги планується у грудні 2015 року у видавництві Жупанського.

ostap ukrayinets

Літературна програма. Презентація часопису «White Phoenix»

Анатолій Шеремета та Вікторія Крижанівська під час фестивалю представлять часопис «White Phoenix». Літературний журнал, який стає компасом у літературному процесі України. На його шпальтах розквітають нові імена дійсно талановитих авторів та жорстко критикується графоманство серед так званих мегабестселерів. Поради молодим авторам від метрів, серед яких: Генрі Лайон Олді, Олександр Михед, Ігор Померанцев, Макс Кідрук і т.д.

Літературна програма. Презентація перекладів книг Касандри Клер «Місто кісток» та Ричарда Метисона «Куди приводять мрії»

«Крис загинув в автокатастрофі, але його душа не може покинути наш світ, вона прагне залишитися з коханою дружиною Енн. Коли вона у відчаї накладає на себе руки, її проклинають. Та заради коханої Крис із власної волі спускається до пекла, щоб урятувати душу Енн і бути разом завжди.» – йдеться у книзі Ричарда Метисона «Куди приводять мрії».

В книзі Касандри Клер «Місто кісток» розповідається про начебто звичайну дівчинку Клері, яка одного разу стала свідком моторошного вбивства — тіло померлого наче розчинилося в повітрі. Після цього її життя змінилося. На неї нападають істоти, яким нема місця в цьому світі.
Виявляється, що Клері — нащадок давнього роду Мисливців за тінями. Багато століть вони захищають наш світ від демонів. Тепер настав її час.

З перекладами цих двох книг ознайомлять гостей фестиваля перекладач Дар’я Петрушенко і завідувач редакцією художньої літератури видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля» Галина Сологуб.

Літературна програма. Хто-хто на кладвишчі живе?

Короткий огляд роману Стівена Кінга “Кладовище домашніх тварин”. Особливості жанру літератури жахів, стилю Кінга та цікаві аспекти роману представлять гостям фестивалю перекладачі Анатолій Пітик та Катерина Грицайчук.

Літературна програма. Презентація перекладів фантастики

Цього року видавництво «Навчальна книга – Богдан» зробило величезний подарунок всім любителям фантастики і представило одразу кілька перекладів українською книг, без яких важко уявити класику та традиції жанру.
Отже, зустрічайте перші дві книги з величних «Хронік Амбера» Роджера Желязни – «Дев’ять принців Амбера» і «Рушниці Авалону», надзвичайно смішний «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дугласа Адамса і блискучий роман «Книга Судного дня» Конні Вілліс, за який авторка отримала три найпрестижніші SF-премії — Ґ’юґо, Неб’юлу і Локус.

willis

amber-1

amber-2

Літературна програма. Вій: хто він і звідки (до 180-річчя від дня народження)

Як твердив Гоголь, Вій – це «колосальне творіння простонародної уяви». Однак ані в українському фольклорі, ані в інших слов’янських, постаті з таким ім’ям не існує. Звідки ж у Гоголя з’явився цей образ і до чого тут святий IV століття, половецький хан і англійський романтик? На ці питання даст відповіді під час своєї доповіді літературознавець, критик, прозаїк Михайло Назаренко.

12039428_1085866141437953_7963170966065600572_n

Літературна програма. Презентація збірки оповідань Рея Бредебрі «Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший» (у двох книгах)

Перекладачі видавництва “Навчальна книга – Богдан” презентують на фестивалі збірку оповідань Рея Бредебрі «Все літо наче день один. 100 оповідань. Том перший» (у двох книгах). Зміст збірки:
“У стані сп’яніння, але на велосипеді…”. Передмова Рея Бредбері Переклала Ірина Бондаренко
Ніч. Переклала Марта Томахів
День повернення додому. Переклала Марта Томахів
Дядько Ейнар. Переклала Марта Томахів
Мандрівниця. Переклала Марта Томахів
Озеро. Переклала Марта Томахів
Труна. Переклала Марта Томахів
Натовп. Переклала Марта Томахів
Коса. Переклала Марта Томахів
Була собі стара. Переклала Марта Томахів
Дощі випадають. Переклав Олександр Терех
Третя експедиція. Переклав Олександр Терех
Мовчазні міста. Переклав Олександр Терех
Гості із Землі. Переклав Олександр Терех
Мертвий сезон. Переклав Олександр Терех
Пікнік, що триватиме мільйон років. Переклав Олександр Терех
Лис і ліс. Переклала Марта Щавурська
Калейдоскоп. Переклала Марта Щавурська
Космонавт. Переклала Марія Шурпік
Корпорація «Маріонетки». Переклав Сергій Стець
Ні дня, ні ночі. Переклав Сергій Стець
Місто. Переклав Сергій Стець
Вогненні кулі. Переклав Сергій Стець
Ніч перед кінцем світу. Переклав Сергій Стець
Велд. Переклав Сергій Стець
Вічний дощ. Переклав Сергій Стець
Велика пожежа. Переклав Дмитро Стельмах
Пустеля. Переклав Сергій Стець
Гуркіт грому. Переклала Ольга Радчук
Вбивця. Переклав Віталій Ракуленко
Квітневе чаклунство. Переклала Марія Шурпік
Хлопець-невидимець. Переклав Богдан Стасюк
Золотий Змій і Срібний Вітер. Переклав Богдан Стасюк
Туманний горн. Переклав Богдан Стасюк
Велика чорно-біла гра. Переклав Богдан Стасюк
Вишивання. Переклала Олена Кіфенко
Сонце — яблука злотаві. Переклав Богдан Стасюк
Силова установка. Переклав Богдан Стасюк
Прийми вітання і прощай. Переклав Богдан Стасюк
Великий світ десь там, удалині. Переклав Віталій Ракуленко
Гральний майданчик. Переклав Віталій Ракуленко
Скелет. Переклав Віталій Ракуленко
Пожилець з горішньої кімнати. Переклав Віталій Ракуленко
Дотик вогню. Переклав Віталій Ракуленко
Посланець. Переклав Віталій Ракуленко
Банка. Переклав Віталій Ракуленко
Маленький убивця. Переклав Віталій Ракуленко
Наступний. Переклав Віталій Ракуленко
Чортик у коробці. Переклав Віталій Ракуленко
Прощання. Переклав Володимир Митрофанов
Екзорцизм. Переклав Володимир Митрофанов
Примітки”

Літературна програма. Презентація альманаху "Повна темрява"

Редакція «Світ фентезі» влітку спільно зі спільнотою «Стівен Кінг. Український клуб» провела конкурс коротких страшних історій «Повна темрява». За результатами конкурсу було обрано двадцять п’ять найкращих, які потім увійшли в альманах з відповідною назвою, його-то і презентують в рамках фестивалю представники редакції журналу «Світ фентезі» та учасники спільноти «Стівен Кінг. Український клуб».
Зміст альманаху:
“1) “Морок виходить на світло” Фантом. А.
2) “Червоний” Юрій Савка
3) “Ніде впадає в ніщо” Кирило Пазюк
4) “Абсолютна безпека” Анатолій Пітик та Катерина Грицайчук
5) “Кривава квітка містичної ночі” Олександр Артамонов
6) “Привіт, хазяїне!” Андрій Лозінський
7) “Кольцевая” Сергій Скарбник
8) “Лист з того берега” Олесь Барліг
9) “Психотерапевт” Тамара Клюкіна
10) “Vice versa” Ярослава Гончарук
11) “Встреча” Анна Піксель
12) “Два фото” Інгвар Ант
13) “Сон розуму” Олександра Родигіна
14) “Сюзі” Руслан Кішай
15) “Дивний лист” Кубіцька Наталія
16) “Лікантроп” Назарій Асадов
17) “Гадюка” Васильєва Юлія
18) “День народження” Старченко Володимир
19) “Чорна мармуляда” Олександр Валдінґер
20) “Прохолода у лісі” Полюхович Вадим
21) “Барби” Марк Любаров
22) “Ціна життя” Richard Cat Zemeckiss
23) “Подарунок” Світлана Левко
24) “Смерть Мері” Росткович Олег
25) “Вимушена самотність” Віхлевщук Віола

Літературна програма. Українська низова міфологія

Світ Наві у міфах і казках: структура та ієрархія. Міфологічні істоти: стихійна сила, вороги, помічники, з якими треба триматись насторожі? Сучасне місто: чи завжди воно вороже для «нечисті»? Про все це можна буде дізнатися з доповіді Дари Корній та Тали Владмирової під час фестивалю.

tala vladmirova