Мітки: Литература

І ще раз про літературу

Для розуміння світового літературного контексту треба дуже багато читати. А як бути, коли сучасників не перекладено українською? Здавалося б, можна звернутися до класичної фантастики, але і тут у нас далеко не все доступне українською мовою. Про проблеми перекладу, прогалини у корпусі перекладів світової фантастики та твори, які вдалося вдало локалізувати, поговоримо із фахівцями цієї справи під час дискусії «Перекладіть це негайно!»
Культурна пам’ять визначається не лише тим, що ми зберігаємо, але й тим, що ми відкидаємо; що тримаємо напоготові, а що відмовляємось визнавати. Чи існує книжка, що не перевидається? Як повернути до активного існування те, що не знайдеш і на полицях букіністів? Врешті – а що саме ми хочемо і маємо пам’ятати з історії літератури? На ці питання спробуємо знайти відповіді під час розмови «Збереження літературної пам’яті. Перевидання книг».
Що у першу чергу «чіпляє» читача у циклах книжок? Герої, з якими не розлучаєшся? Занурення у великий світ? Що краще запам’ятовується і що краще видавати: величну сагу чи добірку окремих романів? Врешті-решт, що є сутністю світотворіння? Шукати відповіді будемо в розмові «Далі буде. Важливість книжок з продовженням»
Там, де для когось починається рай, хтось потрапляє у пекло. І утопія, і антиутопія базуються на розкритті ідеї “щастя для всіх” та наслідків впровадження цієї ідеї у життя. Але чим є це щастя для кожної окремої людини та чи можливо його поєднати із загальним? В розмові «Утопія проти антиутопії» також поговоримо про утопію як про окремий жанр та представимо лінійку перекладних і українських антиутопій.
Межа між жанрами іноді настільки тонка, що навіть досвідчені літературознавці не завжди можуть точно визначити чим є той чи інший твір. Дуже часто про фантастику можна почути зверхній відгук: – «Суцільні казочки». Але ж казка – це дуже серйозний та важкий жанр, який не можна плутати із фантастикою! З експертами з дитячої літератури та літератури для підлітків під час дискусії «Межа між казкою і фантастикою» поговоримо де проходить та сама межа між казкою та фантастикою, та чому написати гарну дитячу книжку насправді дуже важко.
Одним з головних завдань фантастики як жанру було навчання. І це не дивно, бо саме завдяки фантастичним елементам ми можемо помістити нашого героя в ті умови, яких важко досягти у реальному житті. Команда компанії Брістар, яка займається створенням навчальних ігор для дітей, використовує цей аспект фантастики у повній мірі. Відчуваючи себе чарівниками, космонавтами чи піратами, діти повністю занурюються у фантастичні світи, з азартом та задоволенням засвоюють ті знання, від яких у школі зазвичай відвертаються. Як було досягнуто такого ефекту, обіцяють розповісти під час лекції «Уявні світи у навчанні».
Проза Ярослава Мельника завжди ставить гострі запитання. Ким є людина? Що саме робить нас людьми та чи можна залишатися нормальним у майже диких умовах? А що є, власне, норма, якщо суспільство не сприймає наших уявлень про мораль? Про все це поговоримо із автором та спробуємо з’ясувати, яке ж воно – інше суспільство.

Олді на ЛітерраКон 2016

Олді на III Міжнародному фестивалі фантастичної літератури і вигаданих світів Literra Con:

7 жовтня, 19:00 – 21:00 Поетичний вечір | Зал 1 поверху

8 жовтня, 16:00 – 17:00 Чотири вершники Апокаліпсису. Доповідь Г. Л. Олді | Зал 1 поверху

8 жовтня, 17:00 – 18:00 Передпрезентація новій антології «Странствие трёх царей» видавництва «Клуб сімейного дозвілля» | Зал 1 поверху

9 жовтня, 12:00 – 13:00 Розмова з Г. Л. Олді | Арт-хол

Блок презентацій на фестивалі

Продовжуємо огляд цікавинок фестивалю ЛіТерракон 2016. І тепер поговоримо про те, з чого, власне, все і почалося – про книжки.
На фестивалі на вас чекає ціла низка презентацій сучасної української фантастичної літератури. Про деякі (збірки «Книга заборон і таємниць» та «Странствие трех царей», «Місто тисячі дверей» Володимира Арєнєва) ми вже писали. Але окрім них ми представимо багато новинок.

Перша презентація буде присвячена новим іменам. Олена Красносельська та Ганна Лупинос розкажуть про спільну книжку «Теорія Дикого поля. Софія». Авторка із незвичним ім’ям Боісіда презентує «Дивовиддя про святих русалок». Модеруватиме цей захід Вікторія Ваколюк, редактор журналу «Світ фентезі».

На другій презентації говоритимемо про книжки авторів, які вже давно відомі читачам. Це такі книжки, як «Курс бойового мага», Сергія Бадея, «Проклятий» Яна Валетова та «Свій час» Яни Дубинянської. Модерує Олег Сілін.

Третя презентація буде присвячена жанровій фантастиці: Богдан Коломійчук представить «Візит доктора Фройда» та інші містичні детективи, Наталія Ліщинська – антиутопію «Нова людина», Марина Смагіна – містичний твір «Волковиці», Остап Соколюк – НФ «Ені». За участю Міли Іванцової (KM Publishing). Модерує Вікторія Ваколюк.

Наступна презентація дасть змогу гостям дізнатися більше про книжки, при написанні яких автори йшли на певні експерименти. Це роман-притча Валентина Терлецького «Кілька років зими» та повість Сергія Комберянова «Крадії пам’яті», в якій фантастичне припущення задає ситуацію. У романі Ігоря Сіліври «Край» описується незвичний для українського читача світ стімпанку. Олег Шинкаренко у романах «Перші українські роботи» та «Кагарлик» експериментує як із формою, так і з наповненням книги. Модерує Вікторія Ваколюк.

2016 рік для українського книжкового ринку ознаменувався не тільки новими книжками сучасників, але й перекладами творів, що вже давно стали золотим фондом світової фантастики. Що ж пропонують перекладачі українському читачеві? Приходьте на велику презентацію перекладів та дізнайтеся самі. Гостями будуть Олексій Антомонов, Катерина Грицайчук, Катерина Дудка, Сергій Легеза, Анатолій Пітик, Богдан Стасюк, Наталія Тисовська, Остап Українець.

cover-1

dsc_0130_monplesir_script

4d4234ed2e36c48cc31e12cb0fcf8ce3

sviy_chas_022

13775633_1218545308170294_6998915610026584487_n-1-e1472569800486

8a92cd3a4d2311e68f830cc47a1e4a31_72ca3ca94dba11e68f830cc47a1e4a31-resize1

ae4cca3d57c711e68f830cc47a1e4a31_8a2548145efb11e68f830cc47a1e4a31-resize1

5ad66054185211e68f830cc47a1e4a31_ec512ab627d111e68f830cc47a1e4a31-resize1

komberyanov

roboty_cover-1-890x1000

kgrlk_cover-1sh-278x400

Молодому автору

Агов, молоді автори! ТО ЛіТерра спільно із ЛО «Зоряна Фортеця» завжди намагаються зробити все, щоб наша література збагачувалася новими іменами. Саме тому на фестивалі ЛіТерра Кон, разом із нашими друзями та ЦЛО, презентуємо великий блок «Молодому автору», який буде цікавий всім, хто хоче дізнатися таємниці письменницької майстерності.
——-
Лекція від партнерів фестивалю – Центру Літературної Освіти, що вже не перший рік допомагає початківцям і не тільки в опановуванні авторської майстерності. Радимо всім, хто хоче робити власні тексти кращими з самого початку, лекцію «Стратегія письма: шлях від задуму до тексту» від Галини Крук.
——-
Вже традиційні для цього блоку майстер класи від «Зоряної Фортеці»! Майстер-клас «Зоряної фортеці» за підсумками конкурсу «Полювання за синім птахом» проведе наш гість Ігор Ревва, а майстер-клас «Зоряної фортеці» за підсумками конкурсу мініатюр «Contra Spem Spero» – Володимир Арєнєв. З таких майстер класів починали свій шлях декілька письменників, чиї книжки цього року ми вже презентуємо на фестивалі. На них можна побачити, як працюють із текстом, що вже написаний, але потребує певного удосконалення.
——-
«Змішати, але не збовтувати, або Особливості фантастичного детективу».
Поєднання двох жанрів в одній книжці завжди певний ризик. Що, як любителі детективу будуть сваритися на фантастичну складову, а любителі фантастики – на детективну? Про те, як вдало поєднати обидві складові та про особливості фантастичного детективу розкажуть майстри цієї справи. Радимо захід тим, хто експериментує із жанрами. Учасники: Даніель Клугер (Ізраїль), знавець детективного жанру, автор кількох фантдетективів, що виходили друком в тому числі в Україні, та Богдан Коломійчук, автор ретродетективів з відчутною містичною складовою.
——
Професійний редактор Олександр Данковський у своїй доповіді розкаже хто такі редактори, що насправді редактори бажають вам добра, не треба їх боятися, але й розвінчає кілька міфів про те, що мають робити редактори, і що редактори не можуть зробити за автора при всьому бажанні. Рекомендуємо тим, хто наслухався історій про страшних редакторів.
——-
А ще Валерія Мороз розкаже про літературні некомерційні платформи для письменників-початківців і професіоналів: wattpad, surgebook та ін. Їх секрети і темні сторони. Не проґавте доповідь «Літературні некомерційні платформи», якщо вже написали книжку, але не знаєте, як її рекламувати.

Дискусійна частина літературного блоку

Для тих, хто в цей сонячний день знайшов час для інтернету, ми продовжуємо анонси того, що відбуватиметься на ЛіТерра Кон 2016 вже меньше, ніж за тиждень. Отже, підбірка цікавих подій і коротке знайомство із дискусійним блоком.

Розмова гостей на тему «Діалог мовою фантастики» відкриє програму. Ярослав Мельник, Сергій Булига, Ігор Ревва, Аждар Улдуз, Марія Галіна, Даніель Клугер, Яцек Комуда.
Цього року на фестиваль приїдуть гості із Білорусі, Росії, Ізраілю, Польщі, Литви, Казахстану та Азербайджану. Всі ми різні, та всіх нас об’єднує любов до фантастики, яка є універсальною мовою. Гості говоритимуть про розвиток фантастики у кожній країні і дадуть відповіді на запитання.
—–
«Жорстокість і насильство у тексті»
Насильству немає виправдання. Чи є, якщо через нього автор вирішує якісь важливі для тексту задачі? В літературному блоці поговоримо про те, яким може чи не може бути насильство в фантастиці, як описувати бійки та чи припустимо лякати читача надмірною фізіологічністю насильства.
Письменниця Оксана Самара спілкуватиметься на гостру тему з Яном Валетовим, Ярославом Мельником і Антоном Фарбом.
—–
«Наукова фантастика: між наукою і фантастикою»
Наскільки далеко від науки у свої припущеннях може дозволити собі відійти письменник, що пише фантастичний твір? Чи зобов’язаний він доносити до читача наукові знання та теорії, чи такий підхід безнадійно застарів? Поговоримо про межу між фантастикою та наукою та чого має бути більше в тексті.
Розмовлятимуть на цю дражливу тему Володимир Арєнєв, Олексій Жупанский, Сергій Бережной та Олеся Стужук за модерацією Олега Сіліна.
—–
«Чого ми боїмося? Про літературу жахів»
В чому привабливість літератури жаху для сучасного українського читача та чи можна говорити про певний тренд розвитку цього напрямку, зважаючи на зростання кількості видань горору. Спробуємо з’ясувати, що ж так вабить нас у цьому жанрі, та які наші найбільші страхи.
Про темний бік говоритимуть Марія Галіна, Яцек Комуда і Олексій Жупанський.

Все це і багато іншого в дискусійній частині літературного блоку фестивалю.

Літературна програма. Зустріч з видавцем: Самміт-книга

Видання російською мовою в Україні та презентація фантастичного роману «Слияние».
Зараз серед низки авторів існує запит на виданням книг фантастики російською мовою в Україні. Видавництво «Самміт-книга» готове надати таку можливість, і може поділитися порадами як стати успішним автором з книгою, написаною російською. А також розповість, чому варто прочитати роман «Слияние» і що таке філософська притча у форматі фентезі та псевдореалізму.

sammit-kniga-logo-1431871583

Літературна програма. Огляд «Вступ до відеопоезії» із показом найцікавіших творів

Традиційно літературу поділяють на три роди: епос, лірику і драму. Але існують альтернативні класифікації, що виділяють в окремий синтетичний рід кіно-, теле- і радіомистецтво. І це має свої підстави. Відео і поезія тепер настільки наблизились одне до одного, що народили один на двох жанровий різновид – відеопоезію, – здатний перевернути родову класифікацію літератури з ніг на голову. Докладніше про це розповість менеджер культурних подій Поліна Городиська.

Літературна програма. Фантастика у Білорусі

Коротка історія білоруської літератури взагалі; фантастика на початку 30х років ХХ сторіччя; перша хвиля – золотий час; друга хвиля – на жаль, не срібний. Проблеми білоруськомовної фантастики. Презентація сайту belafiction.info. Все це в рамках доповіді письменника Ніка Средіна.

Літературна програма. Краса та потворність жителя Середньовіччя

Улюблена пора письменників фентезі – «умовне середньовіччя». Який вигляд мала Людина Середньовіччя і чим це обумовлено? Як хвороби відбивалися на зовнішньому вигляді людей, чому селянина складно було прийняти за дворянина і як саме покарання за злочини відбивалися на зовнішності злочинця

Кінопрограма. «Аліса» Льюїса Керролла на екрані

Класичні казкові повісті Льюїса Керролла «Аліса в Країні Чудес» і «Аліса в Задзеркаллі» поєднують віртуозність мовної гри, характерну для сну свободу від зовнішньої логіки реальності – але в той же час вони дивно «візуальні». У художників, які бралися ці повісті ілюструвати, починаючи з Тенніела, зазвичай не виникало складнощів в передачі навіть найсюрреалістичніших образів і ситуацій – а якщо такі складнощі і траплялися, вони виявлялися цілком переборні, і багато ілюстрацій до «Аліси», які втілили в статиці «візуальність»тексту Керрола, зайняли в класиці книжкової ілюстрації настільки ж почесне місце, яке самі повісті Керрола зайняли в літературі. Народження і швидкий розвиток кінематографа створило абсолютно нові інструменти для візуалізацій літературних творів – статичну графічну або мальовничу ілюстрацію виявилося можливим доповнити ілюстрацією динамічною. Створене як спосіб зафіксувати і потім відтворити на екрані реальність, кіно майже відразу усвідомило свою здатність екранну реальність перетворювати і навіть перестворювати.
Перші експерименти Люм’єрів і грандіозний прорив у кінофантастику Жоржа Мельєса відкрили перед глядачем абсолютно новий світ, неймовірний – але в той же час зримий, а тому той, що парадоксальним чином сприймається як достовірний. Чи варто дивуватися, що кінематографісти дуже скоро звернули увагу на повісті Керрола? Історія екранізацій «Аліси в Країні Чудес» і «Аліси в Задзеркаллі»,
починаючи з найпершої версії 1903, дає нам прекрасну можливість відстежити, як змінювалися з часом підходи, інструментарій та ідеологія втілення реальності літературної казки в майже відчутну реальність екранного дива.

Літературна програма. Дискусія «Підліткова фантастика. В очікуванні наступної книги»

Ми дуже неохоче розстаємося із улюбленими героями і часто просимо авторів продовжити історію. А інколи сам автор інтригує і розтягує її на декілька томів. Що відбувається з читачем-підлітком, поки він чекає на нову книжку та чи потрібно, щоб читач зростав одночасно із виходом наступних томів? І що буде, коли таку довготривалу історію починають читати від початку до кінця, і чи не краще тоді писати різні книги?
Або, зрештою, можна поставити більш загальне питання – якою буде нова книжка, актуальна за кілька років? На які теми варто починати писати вже зараз?

Дара Корний-250px

natalia-marchenko

Наталья Щерба

tetiana scherbachenko

Halyna Sologub

Літературна програма. Дискусія “Релігія в фантастиці”

Чи потрібно письменнику вигадувати власну релігію, коли він описує світ, що відрізняється від нашого? З іншого боку, чи має право письменник використовувати релігії, що мають місце у нашому світі, та ще й змінювати їх для художнього втілення своєї ідеї?
І чи може письменник під виглядом художнього твору переказувати релігійні твори, таким чином пропагуючи їх – або виказувати у творах свою атеїстичну позицію?
На ці та інші питання спробують відповісти учасники дискусії.

 

natalia-marchenko Алексей Шеин-250px