Категорія: Фестиваль

Майстер-клас кінорежисера Романа Ширмана “ОБДУРИ МЕНЕ! Або мок’юментарі в кіно і на телебаченні”

Роман Ширман: “Чому найбільші режисери світу – від Орсона Уеллса до Вуді Аллена і Вернера Герцога знімали і знімають псевдодокументальні фільми? Що це за дивні ігри? Іноді автори подібних творів відразу ж розкривають правила гри, іноді обманюють до самого кінця. Чому вони збивають з пантелику свою аудиторію, вигадують факти і події, підміняють поняття, обманюють, блефують і провокують глядачів? Наша розмова – про все це.”

12.11.2017 (неділя), 12:30-14:00.

Майстер-клас кінорежисера Романа Ширмана “ОБДУРИ МЕНЕ! Або мок’юментарі в кіно і на телебаченні” – у рамках IV Міжнародного фестивалю фантастичної літератури і уявних світів ЛіТерраКон-2017 (місце роботи: Музей історії міста Києва / вул. Б.Хмельницького, 7 / ст.м. “Театральна”).

Майстер-клас – відкритий для учасників ЛіТерраКон-2017 (вхідний квиток на фестиваль на 12.11.2017 – 50 грн).

Організатор майстер-класу: Теле-Радіо-Кур’єр.

Сучасні технології та наукові відкриття як джерело натхнення

Друзі, продовжуємо більш детально знайомити вас з програмою фестивалю.
Представляємо вашій увазі доповідь Анастасії Титаренко «Сучасні технології та наукові відкриття як джерело натхнення».
Фантастика змушує людей мріяти, винаходити технології, які поки що не існують, але у майбутньому стають реальними. Наука відкриває все нові й нові таємниці світу, змушує фантастів шукати більше відповідей на питання про життя, всесвіт і все інше. Під час доповіді лектор пропонує поговорити про пов’язаність сучасних наукових відкриттів та можливих шляхів розвитку сучасної фантастики.

Нова збірка "Эпоха единорогов"

На другому ЛіТерраКоні, у сиву-сиву давнину, ми вперше презентували вашій увазі міжнародну збірку фантастичних оповідань від видавництва КСД «Век волков». Тоді вперше під однією обкладинкою було зібрано твори авторів з України, Польщі, Молдови, Білорусі, Росії.
Вперше ми відкривали деякі імена, які на сьогодні вже добре знайомі поціновувачам жанру. Збірка мала великий успіх і справа рушила з місця!
Пройшло небагато часу і на нашому конвенті ЛіТерраКон 2017 ми готові розказати вам про нову антологію, яку, ми впевнені, ви вже чекаєте.
Коли закінчується століття вовків і йдуть своїми стежками три царі та дев’ятнадцять вартових, надходить епоха єдинорогів. Про нову збірку “Эпоха единорогов” та про творчі плани авторів попередніх ми й поговоримо на цій зустрічі. Увага! Заплановано оприлюднення невідомих широкому загалові таємниць.
В презентації беруть участь В. Арєнєв, О.Гедеонов, М.Назаренко, Т. Колодзейчак, Є. Ліхтенштейн, С.Легеза.

Мутації утопічного: утопія та антиутопія у коміксах Marvel

Лекція про виміри утопічного та їх трансформацію у коміксах видавництва Марвел.
Від лектора: “Почнемо від загальних уявлень комікс культури Америки про суспільство надлюдей та специфіки його проблематики, проведемо концептуальну межу між футуристичним та утопічним, коротко прослідкуємо літературну та зображальну традицію (анти-)утопічних конструктів і зосередимось на серіях коміксів про Людей Ікс як на найяскравішому та максимально багатовекторному прикладі роботи супергероїки з утопічним. Осмислимо сам феномен mutant identity та простір Геноші у вимірі анти/утопічного концептуально, текстуально та візуально.”

Зачароване місце: гоголівська метафізика й українська література

Україна плюс романтизм плюс фантастика дорівнює Гоголю. Але Гоголь був не першим, хто творив романтико-фантастичну Україну – і, звісно, не останнім. Про гностичне коріння «Диканьки» і «Миргороду», про український міф versus українська етнографія, про огняних зміїв, закоханих чортів і Данила Галицького як короля минулого і прийдешнього – у розповіді Михайла Назаренка.
Михайло Назаренко – літературознавець, критик, прозаїк, доцент КНУ ім. Тараса Шевченка. Під його редакцією і з коментарями виходили російські переклади Джона Краулі, Ніла Геймана, Террі Пратчетта. Автор книг «Реальність дива» (про творчість М. та С. Дяченків), «Поховання на могилі» (збірка народних легенд про Т.Шевченка), «Новий Мінотавр» (оповідання й повісті), циклу статей «За межами відомих нам полів (про передісторію фентезі).

Жива класика: Енеїда як український протоміф

Шкільна програма привчила нас, що Еней – виключно літературний герой, історія якого скінчилася дуже давно, й не може бути продовжена. Однак, уважне вивчення поем Вергілія та Котляревського підводить до думки, що обидва твори містять в собі певні засади метатексту – тобто живі, літературно нескінчені та невичерпні, здатні генерувати абсолютно модерні сенси, в тому числі й фентезійні фабули. Як середньовіччя побачило у Енеєві героя, що спустився у пекло й вийшов звідти, так і ХХІ століття може побачити у подорожах Енея мандрівку у інші виміри. По це спробує поміркувати мистецтвознавиця Діана Клочко.

Сашко Дерманський на ЛіТерраКоні

Друзі, представляємо вам чергового гостя ЛіТерраКону.
Сашко Дерманський — чи не найпопулярніший в Україні молодий дитячий письменник. Народився Олександр Дерманський на Київщині. Закінчив факультет української філології НПУ імені Михайла Драгоманова. 1999 року отримав диплом учителя української та зарубіжної мови й літератури.
Автор десяти дитячих повістей та казок, серед яких: «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Король буків, або таємниця Смарагдової книги» та ін.
Цьогоріч Сашко Дерманський разом з Ярославом Войцешеком і Юрієм Ковальовим став автором сценарію фентезі-фільму “Сторожова Застава” за мотивами книги Володимира Рутківського.
Як працювати з художнім твором і написати з нього сценарій – поговоримо с Сашком на ЛіТерраКоні-2017 (11-12 листопада 2017 року , Київ, Музей Історії Києва, вул. Б. Хмельницького, 7)
Також Сашко є автором тексту саундтреку до фільму “Сторожова Застава” – пісня у виконанні акапельної формаціі “Піккардійська Терція”.

Символіка у вербальному, акціональному і візуальному кодах традиційної культури українців

Чули щось про паралельний світ національної фольклорної культури?
Зустрічайте ще одного гостя ЛіТерри: Чебанюк Олена Юріївна – фольклорист, спеціалізується в галузі аудіо-візуальної антропології, канд. філолог. наук, ст. науковий співробітник Ін-ту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України.
Символи як умовні знаки для позначення загальних уявлень, ідей, понять, концептів тотально пронизують будь-яку культуру, утворюючи стійку систему своєрідної «мови». Володіння цією мовою є основним маркером приналежності до певної національної, соціальної, вікової або гендерної спільноти. Культурні символи – амбівалентні, варіюються як у часі й просторі, так і в залежності від контексту вживання. За допомогою них формуються основні бінарні опозиції: людський-природний, свій-чужий, верх-низ, чоловічий-жіночий тощо. Національний символ шифрується – дублюється – зберігається різними культурними кодами, наприклад, кулінарним і вербальним або на рівні пісні, танцю та орнаменту, утворюючи своєрідний паралельний світ національної фольклорної культури.
Лекція пані Олени «Символіка у вербальному, акціональному і візуальному кодах традиційної культури українців» на фестивалі Літерракон-2017 (11-12 листопада , Музей Історіі Києва, вул.Б. Хмельницького, 7).

Магазин коміксів «ideo-grafika» в гостях у ЛіТерраКону

Цьогоріч ЛіТерра пропонує цілу низку заходів, присвячених жанру графічної історії. Тож, представляємо вам нашого наступного гостя – магазин коміксів «ideo-grafika», орієнтований на продаж європейських альбомів. Також в магазині представлені кращі комікси, які видаються російською та українською мовою.
А ще в минулому році вони робили цікавезну презентацію нових коміксів, а Ярослав Мішенов, до всього, ще є засновником видавництва Vovkulaka, яке випускає комікси.

Чергова гостя фестивалю - білоруська письменниця Ольга Громико

Друзі, час представити вам нашу наступну гостю – білоруську письменницю Ольгу Громико.
Вона пише у різних жанрових напрямках: «фентезі», народна казка, дамський роман і іронічний детектив. Автор Белорійского циклу про відьму Вольху.
Народилася в місті Вінниця (Україна), згодом разом з родиною переїхали до міста Мінськ (Білорусь).
Після отримання середньої освіти, закінчила Білоруський державний університет за спеціальністю мікробіологія. У період студентства підробляла двірником і отримала свідоцтво газозварника.
В даний час працює і проживає в Мінську.
Літературною діяльністю почала займатися з 13 років, але опублікована лише в 2003 році. Перший же її роман «Професія: відьма», отримав масу читацьких відгуків і отримав приз від Видавництва «Армада» – «Меч без імені», в номінації «Кращий дебют у фантастиці», на міжнародному фестивалі «Зоряний міст-2003», що проходив в місті Харків.
Усі романи Ольги Громико в жанрі гумористичного фентезі наповнені іронією, що часом вміло межує з сарказмом. Головними героями її книг є персонажі, яки зазвичай відносяться до негативних: відьми, вампіри, перевертні, дракони, тролі, мантіхори та інші.
Ольга захоплюється риболовлею, розведенням цибулинних рослин, колекціонуванням пивних кухлів і етикеток, туризмом і подорожами.

Гостя ЛіТерраКону - харків’янка Людмила Астахова

Продовжуємо знайомство з гостями ЛіТерраКону.
Хочемо представити вам цікаву авторку, корінну харків’янку Людмилу Астахову.
Закінчила Українську Фармацевтичну академію (нині Національний Фармацевтичний Університет). Після закінчення ВНЗ в 1994 році почалися зовсім інші «університети». Працювала продавчинею, секретаркою. Зараз працює бухгалтером.
З дитинства складає прозу і вірші. Перший роман «Знающий не говорит» в чотирьох книгах вийшов у видавництві «Альфа-книга» у вересні-листопаді 2007 року.
Автор більш ніж 20 романів, лауреат премії «Бронзовий кадуцей» на «Зоряному мості – 2011» у номінації «Найкращий цикл, серіал і роман з продовженням».
Хобі: вишиває бісером, робить з нього ж квіти і дерева.

Продовжуємо знайомити вас із гостями конвенту

Представляємо надзвичайно цікавого автора!
Томаш Колодзейчак (Tomasz Kołodziejczak) — відомий фен, польський письменник-фантаст, видавець, публіцист, редактор і Лауреат авторитетної премії ім. Януса А. Зайделя.
Найамбітніший цикл Колодзейчака — «Остання Річ Посполита» (Ostatnia Rzeczpospolita), з частинами якого ви мали нагоду ознайомитися в міжнародних антологіях видавництва «КСД» «Вік вовків» (2015), «Подорож трьох царів» (2016 ) і «Девʼятнадцять стражів» (2017) – виданнях, які ми презентували на наших фестивалях. Автор змальовує світ майбутнього, який захоплюють нападники з інших світів. Закони світобудови змінились, і тепер квантова фізика має не менше значення, ніж магія амулетів, а професія географа перетворилася на одну з найнебезпечніших у світі. Географи, агов, ось він – ваш зоряний час!
«Кожен з нас, авторів, відкриває читачеві новий космос, універсум, у якому панують інші закони, ніж у реальності, який надає нові можливості, сценарії, гаджети. Ми повинні розкрити цей світ, водночас не даючи читачеві смертельно знудитись через незрозумілі описи. А особливо, коли той фантастичний світ занадто відрізняється від нашого, доводиться робити експозицію надзвичайно точною. Я не стану приховувати, що побудова світів для мене – один із найцікавіших елементів фантастики, я ціную хорошу роботу як читач і намагаюсь її якісно виконати як автор» – з інтервʼю Т. Колодзейчака.
Крім того, як зізнався сам Томаш, десь у 1990-ті роки у нього зʼявилося нове захоплення – КОМІКСИ! І з того часу вони стали головною складовою його життя.
Ось, наприклад, сайт видавництва, яке під керівництвом Томаша Колодзейчака виконало величенький шмат роботи з розвитку коміксного ринку в Польщі https://egmont.pl/Komiksy/Komiksy-fantasy,267285,k.html. Українські фанати коміксів, українські видавці коміксів, ось яка надзвичайна людина завітає на Літерру!
Саме діяльність у сфері культури – видання журналу «Voyager» та антології польських коміксів, підтримка фантастики й коміксів у медіа-ресурсах, організація конвентів – принесла Томашу Колодзейчаку гідне визнання і звання «Заслужений діяч польської культури» (2010) Міністерства культури Польщі. В 2013 році за заслуги в розвитку культури і за популяризацію памʼяті про новітню історію Колодзейчак був нагороджений медаллю «Золотий Хрест за Заслуги».
«Це добре, що офіційні структури зауважили, що комікс і фантастика – не якась там поп-культура для дурників і молодняка, а повноцінне художнє полотно» – з інтервʼю Т. Колодзейчака.
Запрошуємо вас на зустріч з автором на IV Міжнародному фестивалі фантастичної літератури і уявних світів LiTerra Con з 10 до 12 листопада 2017 року в Києві.

Четвертий фестиваль ЛіТерраКон

11 – 12 листопада 2017 року в місті Києві вчетверте пройде Міжнародний фестиваль фантастики і уявних світів «ЛіТерраКон». І прийматиме фестиваль вже другий рік поспіль Музей історії Києва (вул Б. Хмельницького, 7).
Всі Ви добре знаєте, що зазвичай, на наших фестивалях ми не акцентуємо увагу лише на літературній складовій фантастики, а намагаємось охопити й інші жанри: науку, кіно, музику, субкультури.
Тож чекаємо на вас, дорогі друзі!
Розпочинаємо анонси заходів!

Спеціальна програма "Чорнобиль"

В рамках спеціальної програми «Чорнобиль» заплановано доповідь «Катастрофа очима свідка: як це було?» Згадки від безпосереднього учасника подій, письменника Олександра Есаулова. Про те, як відрефлексована Чорнобильска катастрофа, чим відрізняється художнє зображення Зони від образів, що були описані ще братами Стругацькими та багато іншого цікавого у доповіді знавця фантастики Сергія Бережного.

І ще раз про літературу

Для розуміння світового літературного контексту треба дуже багато читати. А як бути, коли сучасників не перекладено українською? Здавалося б, можна звернутися до класичної фантастики, але і тут у нас далеко не все доступне українською мовою. Про проблеми перекладу, прогалини у корпусі перекладів світової фантастики та твори, які вдалося вдало локалізувати, поговоримо із фахівцями цієї справи під час дискусії «Перекладіть це негайно!»
Культурна пам’ять визначається не лише тим, що ми зберігаємо, але й тим, що ми відкидаємо; що тримаємо напоготові, а що відмовляємось визнавати. Чи існує книжка, що не перевидається? Як повернути до активного існування те, що не знайдеш і на полицях букіністів? Врешті – а що саме ми хочемо і маємо пам’ятати з історії літератури? На ці питання спробуємо знайти відповіді під час розмови «Збереження літературної пам’яті. Перевидання книг».
Що у першу чергу «чіпляє» читача у циклах книжок? Герої, з якими не розлучаєшся? Занурення у великий світ? Що краще запам’ятовується і що краще видавати: величну сагу чи добірку окремих романів? Врешті-решт, що є сутністю світотворіння? Шукати відповіді будемо в розмові «Далі буде. Важливість книжок з продовженням»
Там, де для когось починається рай, хтось потрапляє у пекло. І утопія, і антиутопія базуються на розкритті ідеї “щастя для всіх” та наслідків впровадження цієї ідеї у життя. Але чим є це щастя для кожної окремої людини та чи можливо його поєднати із загальним? В розмові «Утопія проти антиутопії» також поговоримо про утопію як про окремий жанр та представимо лінійку перекладних і українських антиутопій.
Межа між жанрами іноді настільки тонка, що навіть досвідчені літературознавці не завжди можуть точно визначити чим є той чи інший твір. Дуже часто про фантастику можна почути зверхній відгук: – «Суцільні казочки». Але ж казка – це дуже серйозний та важкий жанр, який не можна плутати із фантастикою! З експертами з дитячої літератури та літератури для підлітків під час дискусії «Межа між казкою і фантастикою» поговоримо де проходить та сама межа між казкою та фантастикою, та чому написати гарну дитячу книжку насправді дуже важко.
Одним з головних завдань фантастики як жанру було навчання. І це не дивно, бо саме завдяки фантастичним елементам ми можемо помістити нашого героя в ті умови, яких важко досягти у реальному житті. Команда компанії Брістар, яка займається створенням навчальних ігор для дітей, використовує цей аспект фантастики у повній мірі. Відчуваючи себе чарівниками, космонавтами чи піратами, діти повністю занурюються у фантастичні світи, з азартом та задоволенням засвоюють ті знання, від яких у школі зазвичай відвертаються. Як було досягнуто такого ефекту, обіцяють розповісти під час лекції «Уявні світи у навчанні».
Проза Ярослава Мельника завжди ставить гострі запитання. Ким є людина? Що саме робить нас людьми та чи можна залишатися нормальним у майже диких умовах? А що є, власне, норма, якщо суспільство не сприймає наших уявлень про мораль? Про все це поговоримо із автором та спробуємо з’ясувати, яке ж воно – інше суспільство.