Автор: literra

Перший гість Міжнародний фестиваль фантастичного кіно BEST SCI FI

Друзі, як і обіцяли, ми розпочинаємо анонсувати гостей та учасників цьогорічного ЛіттераКону.
Тож першими ми хочемо представити проект «Міжнародний фестиваль фантастичного кіно BEST SCI FI», завдяки якому на ЛітерраКоні будуть продемонстровані кращі короткометражні фантастичні фільми світу.
До програми увійшли фільми із США, Іспанії, Франції, Аргентини, Великобританії і Гонконгу.
Пригоди в часі, уява, яка міняє світ, експерименти з геномом, штучний інтелект і майбутнє віртуальної реальності, – усе це і багато іншого чекає відвідувачів фестивалю.
Фільми демонструватимуться на мові оригіналу з українськими субтитрами.

Четвертий фестиваль ЛіТерраКон

11 – 12 листопада 2017 року в місті Києві вчетверте пройде Міжнародний фестиваль фантастики і уявних світів «ЛіТерраКон». І прийматиме фестиваль вже другий рік поспіль Музей історії Києва (вул Б. Хмельницького, 7).
Всі Ви добре знаєте, що зазвичай, на наших фестивалях ми не акцентуємо увагу лише на літературній складовій фантастики, а намагаємось охопити й інші жанри: науку, кіно, музику, субкультури.
Тож чекаємо на вас, дорогі друзі!
Розпочинаємо анонси заходів!

«Пиркон 2017» та новий проект «ЛіТерри»

З 28 по 30 квітня 2017 року у Польщі проходив фестиваль фантастики “Pyrkon” (“Пиркон”), на якому мені і цього року пощастило побувати.
Це далеко не “фестиваль-новачок”, бо створений ще у 1999 році клубом фантастики “Druga Era”. За 18 років він став найбільшим фестивалем у своєму роді на території Польщі, але також є одним з найбільших і популярних заходів у Європі.

18238177_1906052252941267_8705483295252073284_o 18192274_1902923263254166_6046191266431407042_o

Події цього року на “Pyrkon”, як і завжди проходили, на познанській Міжнародній Виставковій площі, яка зручно розташована біля головного залізничного вокзалу, тому проблем з пошуком дислокації фестивалю не мало бути у відвідувачів.

Але все ж таки Виставкова Площа – це 11 будівель, тому без карти було не обійтись (хоча я якимось магічним “внутрішнім компасом” орієнтувалась і без неї, тільки іноді питала людей, бо тероторія і правда велика).
Якщо говорити про “Pyrkon” коротко, то це перш за все косплей, воркшопи, конкурси, цікаві призи, виставки експозицій, макетів, дискусійні панелі, 7000 кв метрів маркету з сувенірами та багато-багато-багато іншого.

18237864_1906051559608003_8109525872724413061_o

Побувати на всіх подіях фестивалю фізично неможливо, бо, наприклад, водночас проходить кілька подій в одній секції (а секцій, на хвилинку, 17!). Тому, щоби потрапити на деякі лекції чи презентації, дуже в нагоді ставав би кишеньковий телепорт або вміння зупиняти час. Але, на жаль, у мене ні першого, ні другого не було! Наступного разу буду розумніша.

Ось деякі з цікавих і популярних секцій фестивалю:
– англомовна секція (кінопокази, відео ігри та література);
– секція початківців (такий собі “путівник”, місце для нещодавно зацікавлених у фантастиці);
– секція настільних ігор (настільні ігри, карти, то що. У рамках фестивалю проходять турніри та міні-змагання);
– секція “Wargaming” (макети поля битв з мініатюрними фігурками. Можна брати участь у конкурсі по розфарбовуванню фігурок);
– секція відео ігор (презентація та турніри з популярних сучасних та ретро ігор);
карткові ігри (воркшопи, турніри);
– розділ “Інтеграція” (вечірки, флешмоби, танці то що);
– секція фільми та ТБ серіали (для фанів фантастичного кінематографа, зустріч з популярними акторами, дискусії);
– літературна секція (автограф-сесії, дискусії та зустрічі з улюбленими письменниками);
– секція коміксів (презентація і продаж популярних видань, зустріч з авторами);
– аніме та манга (лекції, воркшопи по японській культурі, шоу-покази костюмів).

Цього року в рамках фестивалю були вже знайомі конкурси, такі, як: Найкраща гра року – 2017, Найкращий костюм фестивалю 2017 та інші.

Від України на “Pyrkon” вже традиційно їздять люди з нашого творчого об’єднання «ЛіТерра». Також на фестивалі була українська дитяча письменниця Наталія Щерба з циклом книжок “Часодії”. Цього року по “Pyrkon” ходили люди у костюмах героїв її книжок – часодіїв.

DSC08160

Якщо ви цікавитесь фантастикою, то вам пряма дорога у Познань, бо “Pyrkon” – це багатогранний фестиваль, де кожен може найти щось своє. Любиш перевдягатися у супер героїв, але боїшся виглядати дурнувато? Про це можеш навіть і не думати – “Pyrkon”, то є теріторія свободи для любителів фантастики.

Презентація польсько-українсько відеопроекта “Україна читає Лема”

Вже другий рік підряд я відвідую “Pyrkon”, але цього року я вперше була його учасником.
В останній фестивальний день (30 квітня 2017 року) був презентований відеопроект “Україна читає Лема” Творчого об’єднання «ЛіТерра» за підтримки Польського Інституту в Києві.
Це був перший показ польсько-українського проекту з 7 відеороликів у блоці фестивалю “Фільми, та серіали”. Цікавим моментом є те, що перші два ролики “народились” рівно рік тому під час “Pyrkon 2016” і стали поштовхом для подальшого розвитку.

18320459_1906058776273948_2884655750155218593_o

Опис проекту: 7 людей з різних культурних сфер читаюсь переклади творів Станіслава Лема на камеру у різних локаціях Києва та Познані на різних мовах (українська, вірменська, польська та мова жестів). Текст, візуальні образи та інтонації створюють новий настрій давно відомих текстів, які актуальні і зараз.
Проект спрямований на популяризацію творів Станіслава Лема в Україні.

У читаннях брали участь: Саломе Енгибарян, Ірена Шевченко, Володимир Бульба, Володимир Арєнєв, Олеся Стужук, Володимир Бульба та Сергій Легеза.

Під час показу учасники проекту ділилися своїми враженнями і відповідали на питання.

18209308_1903833129829846_6345018178399061354_o

Над відеопроектом працювали:
Продюсер проекту та автор ідеї – Олена Глущенко
Режисер, художник і автор монтажу – Енжи Богаченко
Літ. консультант та автор ідеї – Володимир Арєнєв
Оператор, звук – Володимир Осипенко, Енжи Богаченко
Переклад – Ірена Шевченко

Нижче ми поділимося з вами трейлерами проекту:


Слідкуйте за нами у мережі!
Офіційна група проекту: www.facebook.com/ukrainiansread/
YouTube посилання на всі трейлери:

Автори фотографій: Любов Мовлянова, Олена Глущенко
Автор статті: Енжи Богаченко

Презентація проекту «Україна читає Лема»

Творче об’єднання «ЛіТерра» презентує проект «Україна читає Лема», створений за підтримки Польського Інституту в Києві на Книжковому Арсеналі, 20 травня в суботу о 17:00 (Кінозал).
Запрошуємо усіх поціновувачів фантастики, всіх долучених до проекту осіб, усіх відвідувачів Арсеналу бути гостями презентації. Процес створення відеочитань прози Станіслава Лема приніс команді неабияке задоволення. Щиро сподіваємось, що результат нашої роботи також порадує глядачів.
Чекаємо! Сподіваємось на зустріч!

Спеціальна програма "Чорнобиль"

В рамках спеціальної програми «Чорнобиль» заплановано доповідь «Катастрофа очима свідка: як це було?» Згадки від безпосереднього учасника подій, письменника Олександра Есаулова. Про те, як відрефлексована Чорнобильска катастрофа, чим відрізняється художнє зображення Зони від образів, що були описані ще братами Стругацькими та багато іншого цікавого у доповіді знавця фантастики Сергія Бережного.

І ще раз про літературу

Для розуміння світового літературного контексту треба дуже багато читати. А як бути, коли сучасників не перекладено українською? Здавалося б, можна звернутися до класичної фантастики, але і тут у нас далеко не все доступне українською мовою. Про проблеми перекладу, прогалини у корпусі перекладів світової фантастики та твори, які вдалося вдало локалізувати, поговоримо із фахівцями цієї справи під час дискусії «Перекладіть це негайно!»
Культурна пам’ять визначається не лише тим, що ми зберігаємо, але й тим, що ми відкидаємо; що тримаємо напоготові, а що відмовляємось визнавати. Чи існує книжка, що не перевидається? Як повернути до активного існування те, що не знайдеш і на полицях букіністів? Врешті – а що саме ми хочемо і маємо пам’ятати з історії літератури? На ці питання спробуємо знайти відповіді під час розмови «Збереження літературної пам’яті. Перевидання книг».
Що у першу чергу «чіпляє» читача у циклах книжок? Герої, з якими не розлучаєшся? Занурення у великий світ? Що краще запам’ятовується і що краще видавати: величну сагу чи добірку окремих романів? Врешті-решт, що є сутністю світотворіння? Шукати відповіді будемо в розмові «Далі буде. Важливість книжок з продовженням»
Там, де для когось починається рай, хтось потрапляє у пекло. І утопія, і антиутопія базуються на розкритті ідеї “щастя для всіх” та наслідків впровадження цієї ідеї у життя. Але чим є це щастя для кожної окремої людини та чи можливо його поєднати із загальним? В розмові «Утопія проти антиутопії» також поговоримо про утопію як про окремий жанр та представимо лінійку перекладних і українських антиутопій.
Межа між жанрами іноді настільки тонка, що навіть досвідчені літературознавці не завжди можуть точно визначити чим є той чи інший твір. Дуже часто про фантастику можна почути зверхній відгук: – «Суцільні казочки». Але ж казка – це дуже серйозний та важкий жанр, який не можна плутати із фантастикою! З експертами з дитячої літератури та літератури для підлітків під час дискусії «Межа між казкою і фантастикою» поговоримо де проходить та сама межа між казкою та фантастикою, та чому написати гарну дитячу книжку насправді дуже важко.
Одним з головних завдань фантастики як жанру було навчання. І це не дивно, бо саме завдяки фантастичним елементам ми можемо помістити нашого героя в ті умови, яких важко досягти у реальному житті. Команда компанії Брістар, яка займається створенням навчальних ігор для дітей, використовує цей аспект фантастики у повній мірі. Відчуваючи себе чарівниками, космонавтами чи піратами, діти повністю занурюються у фантастичні світи, з азартом та задоволенням засвоюють ті знання, від яких у школі зазвичай відвертаються. Як було досягнуто такого ефекту, обіцяють розповісти під час лекції «Уявні світи у навчанні».
Проза Ярослава Мельника завжди ставить гострі запитання. Ким є людина? Що саме робить нас людьми та чи можна залишатися нормальним у майже диких умовах? А що є, власне, норма, якщо суспільство не сприймає наших уявлень про мораль? Про все це поговоримо із автором та спробуємо з’ясувати, яке ж воно – інше суспільство.

Діалог з субкультурами

Друзі, сьогодні розпочинається наш фестиваль, але ми не встигли представити вам усі цікавості програми. Хочемо розповісти про заходи, які на вас очікують в блоці «Діалог субкультур».

Презентація захоплюючого кінопроекту у жанрі вестерн-стімпанк «Цеппелін». В проекті приймає участь міжнародна команда, яка працює над усім: від первинного задуму, костюмів та антуражу до підбору акторів, локацій і оригінального саундтреку групи ZWYNTAR. Сценарій фільму пройшов програму Film TEEP у Бухаресті (Румунія), де отримав схвалення ведучих сценаристів та фільммейкерів Європи. Зараз найгарячіша пора підготовок до зйомок, а творча кухня – це завжди найцікавіше!

Чому рок-музиканти пишуть про далекі зірки та космічні подорожі? Які фантастичні твори надихають рокерів на написання неймовірної музики? Дізнаємось про це під час доповіді від засновників київської Рок-школи «На перехресті фантастики і рок-музики».

Чому дорослі люди вдягають костюми та збираються на полігоні чи деінде, щоб вдавати із себе тих, ким вони не є? У чому привабливість рольових ігр та реконструкторських зборів не тільки для підлітків, але й для дорослих успішних людей? Поговоримо про це із представниками двох доволі близьких субкультур рольовиків і реконструкторів, а також з почесним гостем фестивалю письменником і істориком Яцеком Комудою, який у Польщі, крім письменництва, відомий і як активний діяч реконструкторського руху.

«Роль римських військ у формуванні сучасної військової машини» – доповідь молодої команди реконструкторів про те, що саме їх приваблює в римській військовій історії.

Діалог з Лемом. Спецпроект

Для кожного читача є свій Лем: філософ, письменник-фантаст, футурист чи сатирик. Цього року у Львові пройшов перший фестиваль “Місто Лема”. Впродовж року люди різних професій читали вголос уривки творів Лема, намагаючись зрозуміти, ким же для них є Лем, а творча команда фестивалю знімала про це фільм. Що з цього вийшло – побачите на презентації “Україна читає Лема”.

Майже сюрреалістична, але цілком правдива повість. Чому Станіслав Лем запрошував Філіпа Діка до Польщі, а той не поїхав; чому Дік запідозрив, що Лем – не одна людина, а цілий комітет, і написав про це до ФБР; яку гностичну таємницю вони обидва ховали, і чому врешті Лема виключили з профспілки американських фантастів. Про це в рамках спецпроекту “Діалог з Лемом” розповість літературознавець, критик, прозаїк Михайло Назаренко.

Кіноблок фестивалю

Сьогодні ми хочемо поговорити про славне минуле, яке певною мірою буде представлено на фестивалі в блоці «Кіно».
50 років тому на екрани вийшла перша серія культового серіалу, що змінив історію наукової фантастики – нам обіцяють розповісти, як «Зоряний шлях» призвів до наукових відкриттів, передбачив нові технології та заклав у серця мільйонів людей надію на краще майбутнє.

Під час фестивалю також планується показ фільму «Мрії назустріч» за сценарієм Олеся Бердніка та заплановано обговорення, чим цей фільм є цікавим з точки зору дослідника кінематографу, та спілкування із донькою Олеся Бердника – письменницею Громовицею Бердник.

Але не тільки до славетного минулого ми будемо звертатися в кіноблоці, ми хочемо представити і сьогодення українського кінематографу.

Під час презентації «Відпустки дикуном» – короткометражного фільму за оповіданням Яни Дубинянської ми дізнаємось, чи можна відпочити від кабінетної суєти у віртуальному світі і що з цього може вийти.

Ярослав Войцешек – співавтор сценарію до першого українського фентезі «Сторожова застава», напередодні виходу стрічки у прокат, розкаже про те, як літературний твір перетворити на кіносценарій, чому робота сценариста продовжується під час зйомок, чому фільми іноді відрізняються від книжок – і чому це нормально.

На фестивалі відбудеться зустріч зі знімальною командою нового українського містичного трилеру «Чунгул», що виходить на великі екрани 31 жовтня. Під час презентації буде представлено новий трейлер фільму, учасники знімальної групи розкажуть про створення фільму, своє відношення до теми української містики та перспективи роботи з незалежним українським кіно в наш час.

kinopoisk.ru

%d1%82%d0%b8%d1%82%d1%80%d1%8b_%d1%84%d0%b8%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d0%b0_%d0%bc%d0%b5%d1%87%d1%82%d0%b5_%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b5%d1%87%d1%83_%d1%81%d1%81%d1%81%d1%80_1963

14355674_1772207789684723_2536853235398363546_n

Спеціальна програма "Діалог з містом"

Київ впливає на письменників, чи самі письменники впливають на нього, створюючи міфи та міські легенди? Часом ці вигадки є настільки вдалими, що починають сприйматися як справжні історичні події, і в Києві з’являються нові повір’я, меморіальні дошки, пам’ятники та таємні місця. В рамках спецпроекту «Діалог з містом» поговоримо про Київ реальний та про образ Києва у літературних творах. А ще про Місто як героя та дійову особу художньої літератури чи місто як простір, в якому відбуваються події творів.

Мурали відкривають на стінах міста переходи у візуальні світи. Під час бесіди “Мурали: Уявні світи на міських стінах” ми поговоримо з експертами про те, як величезні картини, з одного боку, надають простору фантастичного колориту, але з іншого – підмінюють своїм уявним світом реальність улюбленого міста.

В сучасних умовах все більшого поширення набувають електронні книжки, бібліотечні фонди не завжди можуть задовільнити вимоги читачів. Які перетворення доводиться впроваджувати бібліотекам, щоби відповідати запитам суспільства та залишатись частиною сучасного культурного міста? В рамках спецпроекту «Діалог з містом» ми торкнемося і цієї болючої теми.

Олді на ЛітерраКон 2016

Олді на III Міжнародному фестивалі фантастичної літератури і вигаданих світів Literra Con:

7 жовтня, 19:00 – 21:00 Поетичний вечір | Зал 1 поверху

8 жовтня, 16:00 – 17:00 Чотири вершники Апокаліпсису. Доповідь Г. Л. Олді | Зал 1 поверху

8 жовтня, 17:00 – 18:00 Передпрезентація новій антології «Странствие трёх царей» видавництва «Клуб сімейного дозвілля» | Зал 1 поверху

9 жовтня, 12:00 – 13:00 Розмова з Г. Л. Олді | Арт-хол

Блок презентацій на фестивалі

Продовжуємо огляд цікавинок фестивалю ЛіТерракон 2016. І тепер поговоримо про те, з чого, власне, все і почалося – про книжки.
На фестивалі на вас чекає ціла низка презентацій сучасної української фантастичної літератури. Про деякі (збірки «Книга заборон і таємниць» та «Странствие трех царей», «Місто тисячі дверей» Володимира Арєнєва) ми вже писали. Але окрім них ми представимо багато новинок.

Перша презентація буде присвячена новим іменам. Олена Красносельська та Ганна Лупинос розкажуть про спільну книжку «Теорія Дикого поля. Софія». Авторка із незвичним ім’ям Боісіда презентує «Дивовиддя про святих русалок». Модеруватиме цей захід Вікторія Ваколюк, редактор журналу «Світ фентезі».

На другій презентації говоритимемо про книжки авторів, які вже давно відомі читачам. Це такі книжки, як «Курс бойового мага», Сергія Бадея, «Проклятий» Яна Валетова та «Свій час» Яни Дубинянської. Модерує Олег Сілін.

Третя презентація буде присвячена жанровій фантастиці: Богдан Коломійчук представить «Візит доктора Фройда» та інші містичні детективи, Наталія Ліщинська – антиутопію «Нова людина», Марина Смагіна – містичний твір «Волковиці», Остап Соколюк – НФ «Ені». За участю Міли Іванцової (KM Publishing). Модерує Вікторія Ваколюк.

Наступна презентація дасть змогу гостям дізнатися більше про книжки, при написанні яких автори йшли на певні експерименти. Це роман-притча Валентина Терлецького «Кілька років зими» та повість Сергія Комберянова «Крадії пам’яті», в якій фантастичне припущення задає ситуацію. У романі Ігоря Сіліври «Край» описується незвичний для українського читача світ стімпанку. Олег Шинкаренко у романах «Перші українські роботи» та «Кагарлик» експериментує як із формою, так і з наповненням книги. Модерує Вікторія Ваколюк.

2016 рік для українського книжкового ринку ознаменувався не тільки новими книжками сучасників, але й перекладами творів, що вже давно стали золотим фондом світової фантастики. Що ж пропонують перекладачі українському читачеві? Приходьте на велику презентацію перекладів та дізнайтеся самі. Гостями будуть Олексій Антомонов, Катерина Грицайчук, Катерина Дудка, Сергій Легеза, Анатолій Пітик, Богдан Стасюк, Наталія Тисовська, Остап Українець.

cover-1

dsc_0130_monplesir_script

4d4234ed2e36c48cc31e12cb0fcf8ce3

sviy_chas_022

13775633_1218545308170294_6998915610026584487_n-1-e1472569800486

8a92cd3a4d2311e68f830cc47a1e4a31_72ca3ca94dba11e68f830cc47a1e4a31-resize1

ae4cca3d57c711e68f830cc47a1e4a31_8a2548145efb11e68f830cc47a1e4a31-resize1

5ad66054185211e68f830cc47a1e4a31_ec512ab627d111e68f830cc47a1e4a31-resize1

komberyanov

roboty_cover-1-890x1000

kgrlk_cover-1sh-278x400

Про науку на ЛітерраКон 2016

Все менше днів залишається до ЛіТерраКон. Але ще є час придбати квитки! :)
Сьогодні ми розповімо про науковий блок програми. Говорити про складне простою мовою – це талант, і наші доповідачі на цьому знаються.

Оксана Самара представить доповідь «Таємні символи й могутні артефакти», яка буде цікава всім, але особливо прихильникам фентезі.
Чому символи таємні, а артефакти могутні – і чи буває навпаки? Як розрізняти символ і артефакт? Як символи й артефакти перетворюють магію в науку, а науку – в магію? Що приносить в художній текст символ, а що – артефакт?
Іноді тексту бракує родзинки і вогника, сюжетного повороту, вузла, в який сходяться події. Тоді на допомогу приходить якась таємничо-загадкова штука, яка означає щось важливе (ніхто не знає, що), має приховану силу (якою ніхто не може скористатися), всі її хочуть, але дається вона обраним. Так у тексті з’являються символи й артефакти: кільце Саурона, меч в камені, знак Аард, Правило Імен. Персонажі зайняті, сюжет рухається, читач задоволений.
Ми розберемося чим відрізняються символи від артефактів і як вони працюють; що символи й артефакти здатні зробити із текстом; як грамотно створити символ або артефакт.

Олександр Голіусов із доповіддю «Некультурний обмін, або Цікаве про заразу (18+)» розкаже, до чого призвів некультурний обмін між цивілізаціями Старого і Нового Світу, і як це вплинуло на розвиток людства Чому деякі японці не хочуть мати нічого спільного з Норуолкським агентом-отруйником? Як африканець на ім’я Жовтий Джек поодинці розгромив армію Наполеона, подарував незалежність цілій державі і тим самим змінив історію Західної півкулі? Яким чином тазок з водою на 16 років відклав споруду Панамського каналу? А також інші заразливі історії або історії про заразу.

Відомий літературознавець Михайло Назаренко презентує власну книжку «Поховання на могилі (Шевченко, якого знали)» Це 2-ге вид., випр. і доп. Десять років тому вийшла друком найфантастичніша біографія Шевченка – зібрання легенд, переказів, чуток, пліток й ідеологічних міфів навколо Кобзаря, починаючи від 1840-х років і до сьогодення. Цієї осені побачить світ нове видання, розширене в півтора рази: оповідь про заклятого Шевченка, безсмертного характерника.

Анна Ігнатенко виступить із дуже несподіваною доповіддю «Ксенофобія як двигун сюжету». Що таке ксенофобія та з чим її їдять, та чи їдять того, кого ксенофоблять! Наскільки це шкідливо/корисно, чим двостороння ксенофобія відрізняється від односторонньої, які варіанти ксенофобії є сенс виділяти з літературної точки зору. Навіщо персонажам ксенофобія та чому ксенофобія персонажу – це добре, а ксенофобія автора – ні.

Марина Мартова представить тему «Генетика у фантастиці близького й далекого прицілу і в реальності». Послаблення діючого на людину відбору: вимремо чи навчимося редагувати? Навіщо самураю писати вірші? Чому генетик сьогодні – укладач, а не скульптор? Роль вірусів у фантастиці та у реальній еволюції Homo sapience.

І ще багато цікавого ви можете дізнатися під час живого спілкування на ЛіТерраКон 2016!

Візуальний блок на Literra Con

В понеділок, коли так важко налаштуватися на робочу хвилю після вихідних, поговоримо про дещо просте та приємне. Про візуальне мистецтво, яке може мати найнесподіваніші форми та теж бути фантастичним. Хоча простим візуальне здається лише на перший погляд. Черговий анонс частини заходів, що відбудуться на ЛіТерраКоні та стосуватимуться візуального втілення фантастики.
Одразу два заходи будуть присвячені особливостям взаємодії письменника та художника при створенні книжок. Володимир Арєнєв та відомий художник Олександр Продан розповідатимуть про четверту книжку, яку вони роблять разом – «Місто тисячі дверей» та продемонструють інсталяцію Ліни Квітки до книги.
Другий захід від Олександра Михеда розкриє трохи інший ракурс теми: як саме взаємодіють автор та художник при створенні не просто книжки, а саме арт-буку? Олександр Михед розповість про те, з чого почалася робота над книжкою, та як поєднувалися зображення та текст у його «Мороках» (Увага, +18).

У кожного художника свій особливий стиль та манера. Та все ж таки, є певні секрети та хитрощі, завдяки яким навіть звичайний пейзаж може мати фантастичний вигляд. Про візуальне втілення фантастичних світів дізнаємося із розмови «Що робить картину фантастичною?» між Ольгою Пелих та Іриною Лазерко – художницями, що працюють з нереалістичним.

Практичні поради для мандрівників у часи Вікторіанської епохи надасть Ліна Квітка. Як не схибити, опинившись у світах стімпанка і історичної фантастики. Світи стімпанка і «вікторіанщини, що перемогла», – одні з найпривабливіших, подорожувати ними люблять і читачі, і письменники. Але як слід виглядати в пристойному суспільстві? Від чого залежала поява того або іншого вбрання, якою мала бути зачіска справжньої леді? Про це все – в цікавій лекції Ліни: стилістки, спеціалістки з історичного костюму та зачіски.